Пн - Пт 9:00 - 19:00

Сб-Нд за попередньою домовленістю

(096) 561-66-08

Адреса: м Київ, вул. Глибочицька, 72, оф. 321.

(063) 733-19-16

Facebook

Instagram

linkedin

ADITUM ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ > РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

 

РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

 

розірвання шлюбуОстаннім часом ми отримуємо дуже багато питань, пов’язаних з розподілом спільного майна, особливо, коли шлюбні відносини де факто припинені, але де юре (тобто на папері) особи залишаються чоловіком та дружиною. В зв’язку з цим виникають питання:  «а як же бути з автомобілем чи квартирою, якщо вони придбані в зареєстрованому шлюбі, але пара фактично припинила сумісне проживання і одне з подружжя не приклало жодних зусиль, аби таке майно придбати?». Саме це і спонукало нас написати дану статтю.

 

Якщо подружжя фактично сімейні відносини, тоді варто подумати і про юридичну сторону даного питання. Пропонуємо Вам розглянути аргументи на користь офіційного розірвання шлюбу:

 

Аргумент №1. Все майно, яке набуте у спільному шлюбі ділиться між подружжям навпіл. Так, існує режим приватної власності одного із подружжя, але нижче я наведу ще один аргумент, який спростує цей режим. Яке ж майно не підлягає поділу? Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно набуте ним (нею) до укладення шлюбу;

2) майно набуте ним (нею) в зареєстрованому шлюбі, але на підставі договору дарування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) майно, набуте ним (нею) під час шлюбу в наслідок приватизації;

5) речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

6) премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Тут є застереження, адже якщо інший із подружжя доведе в судовому порядку, що сприяв в отриманні такої винагороди, то така нагорода може бути поділена навпіл;

7) кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

8) страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них;

9) майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. На практиці таке довести дуже складно, адже Судді одразу ставлять питання, чому пара не оформила розлучення?

10) якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

 

Аргумент №2. Крім майна, яке набуте в зареєстрованому шлюбі діляться ще й борги, які набуті одним із подружжя в такому шлюбі. Тобто, наприклад, один із подружжя взяв кредит у зареєстрованому шлюбі і є неплатоспроможним. Стягувач може звернутись до Суду до іншого із подружжя з вимогою сплатити борг. Так, в даному випадку боржник може довести, що ці кошти використовувались не в інтересах сім’ї та він взагалі не знав про існування боргу свого колишнього чоловіка (дружини), але то все час, нерви і витрати на правову допомогу.

 

Аргумент №3. Даний аргумент витікає з режиму спільної сумісної власності подружжя і говорить про те, що Ви не зможете розпоряджатись майном, придбаним під час зареєстрованого шлюбу, без згоди іншого подружжя. Тобто, наприклад, Ви придбали автомобіль чи офіс, хочете укласти нотаріально засвідчений договір про його оренду чи продаж, Вам знадобиться нотаріальна згода Вашого чоловіка (дружини). Аргумент, що Ви фактично припинили шлюбні відносини і придбали автомобіль самостійно, на нотаріусів не діє, адже на кожну нотаріальну дію має бути пакет документів і якщо шлюб зареєстровано і автомобіль придбано в такому шлюбі, тоді нотаріус буде вимагати від Вас згоди Вашого колишнього.

 

Аргумент №4. Чоловік входить в першу чергу спадкоємців і може претендувати навіть на особисте майно спадкодавця. Крім того, є випадки, коли чоловік має право на обов’язкову частку в спадковому майні, навіть за наявності заповіту. Наприклад, чоловік визнаний непрацездатним, в такому випадку він буде мати обов’язкову частку в спадковому майні спадкодавця.

Я думаю, що цих аргументів достатньо, аби дійти висновку, що якщо шлюб фактично було припинено, то краще його припинити і на папері.

 

ШЛЯХИ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

 Відповідно до глави 11 Сімейного кодексу України, розірвати шлюб можна двома шляхами: органом державної реєстрації актів цивільного стану або у судовому порядку. Пропонуємо Вам розглянути кожен із запропонованих шляхів.

 

РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

 

Відповідно до ст. ст. 106-107 Сімейного кодексу України, шлюб може розірвано органом державної реєстрації актів цивільного стану (надалі – «РАЦС»), якщо:

 

1) подружжя не має дітей (або має повнолітніх дітей) і звернулось до РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу. При цьому, на розірвання шлюбу має бути спільна згода подружжя. В такому разі, чоловік та дружина разом йдуть до РАЦСу і подають заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до РАЦСу, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Тобто, двома обов’язковими умовами для подачі заяви до РАЦСу є відсутність спільних дітей та обопільна згода подружжя.

 

2) один із подружжя може звернутись до РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу, якщо другий із подружжя визнаний недієздатним або безвісно відсутнім.

РАЦС виносить рішення про розірвання шлюбу через місяць з моменту подання заяви про його розірвання, якщо таку заяву не було відкликано одним із подружжя протягом цього місяця. При цьому, якщо один із подружжя не з’явився на реєстрацію розірвання шлюбу, рішення буде винесено, а шлюб буде вважатись розірваним з моменту його винесення.

Тут ще варто пам’ятати нюанс, що згідно ст. 108 Сімейного кодексу України, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене в РАЦСі, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

 

РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

 Якщо ж подружжя має спільних неповнолітніх дітей, один із подружжя не погоджується на розірвання шлюбу, не виходить на зв’язок, не може або не хоче йти до РАЦСу, не може (не хоче) оформлювати нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу, тоді варіант один – звернення до Суду з позовною заявою.

 

Хоча шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, проте ст. 110 Сімейного кодексу України містить вичерпні підстави, коли позов не може бути пред’явлено. До таких підстав належать: вагітність дружини та протягом 1 року з моменту народження дитини. Проте і тут є нюанси. Позов може бути пред’явлено, якщо: батьком зачатої дитини є інший чоловік або один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

 

Одразу виникає питання до якого Суду звертатись. Зазвичай, позови подаються до Суду за місцем проживання Відповідача, якщо ж не відомо місце проживання Відповідача, тоді за місцем реєстрації або останнім відомим місцем проживання Відповідача. Позивач може звернутись до Суду за своїм місцем проживання у випадку, якщо доведе неможливість прибути до Суду за місцем проживання Відповідача. До таких підстав можна віднести, наприклад, якщо Відповідач зареєстрований в Сумах, а Позивач в Києві, у них є неповнолітня дитина, яка проживає разом з матір’ю і мати не може її залишити. В такому випадку, при наявності документа, який свідчить про таке проживання, Позивач може звернутись за місцем свого проживання.

 

Крім того, Суд може дати подружжю час на примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. З нашої практики, час на розлучення при обопільній згоді подружжя в судовому порядку складає від 3 місяців, залежно від навантаження Суду. Заяву про розірвання шлюбу підписує той із подружжя, від імені якого така заява подається.

 

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

 

Крім того, один із подружжя має право залишити за собою прізвище іншого із подружжя, у випадку зміни прізвища після реєстрації шлюбу.

 

НЮАНСИ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ З ІНОЗЕМЦЕМ

Якщо один з подружжя є громадянином іншої держави чи особою без громадянства, при припиненні шлюбу слід керуватися не тільки Сімейним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України, але й Законом України «Про міжнародне приватне право».

 

Важливими нюансами є:

  1. чи укладено договір між Україною та країною громадянства (проживання) іноземця.
  2. місце укладання шлюбу і місце проживання подружжя.

 

У випадку, якщо Відповідач – іноземець проживає в Україні і позивач визнає Україну юрисдикцією для вирішення спору, тоді шлюб буде розриватись у порядку Сімейного кодексу України. Якщо місце проживання Відповідача в іншій країні, тоді Суд має розглянути, де пара жила до припинення фактичних сімейних відносин.

 

Висновки:

 

По-перше, якщо пара фактично припинила проживання однією сім’єю і примирення неможливе, то краще документально оформити розірвання шлюбу.

 

По-друге, існують 2 варіанти розірвання шлюбу: через РАЦС або через Суд. Через РАЦС розлучення оформлюється у випадку обопільної згоди подружжя та відсутності неповнолітніх дітей. Через Суд розірвання шлюбу оформлюється в усіх інших випадках.

 

По-третє, при розлученні з іноземцем важливу роль буде відігравати країна укладання шлюбу та місце проживання подружжя.

 

Автор

Базик Марина Володимирівна

Previous Project
Next Project