НОВОВВЕДЕННЯ У ФУНКЦІОНУВАННІ ТОВ
Отже, перше нововведення, яке заслуговує на увагу -Запровадження інституту корпоративного договору (так звані shareholders ‘agreements або договору про реалізацію прав учасників).
Корпоративний договір укладається за бажанням учасників і є конфіденційним (якщо інше не було передбачено самим договором або 25% статутного капіталу не належить державі або територіальним громадам) і не потребує нотаріального посвідчення (все за бажанням сторін).
Згідно ст. 7 Закону, корпоративний договір – це вид договору, при якому учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права і повноваження в певному порядку або утримаються від їх реалізації. Корпоративний договір є безоплатним і обов’язково в письмовій формі. Договором можна передбачити умови і порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язується купити / продати частку в статутному капіталі, а також визначити випадки, коли таке право чи обов’язок виникає.
Законодавець не визначив істотні умови, без яких договір є неукладеним. Єдине, слід уникати в договорі найменшого натяку на закріплення за учасниками зобов’язань забезпечення голосування за вказівкою органів управління суспільством, оскільки такий договір буде визнаний нікчемним.
Друге нововведення – введення інституту безвідкличної довіреності.
Цей пункт безпосередньо пов’язаний з корпоративними договорами. Так, згідно зі ст. 8 Закону, якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, довіритель може вказати в довіреності, що до закінчення терміну довіреності вона не може бути відкликаною без згоди представника.
Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню та видається без права передоручення.
Законом передбачені випадки, при яких можна відкликати довіреність, а саме:
1) дія безвідкличної довіреності закінчується в разі досягнення цілей, для яких вона була видана;
2) за згодою представника;
3) у разі порушення прав та інтересів довірителя;
4) в інших випадках, які передбачені самою довіреністю.
Третє нововведення – обов’язкове посвідчення першої редакції статуту при реєстрації ТОВ (ст. 11 Закону).
Четверте нововведення – скорочення терміну на внесення вкладу учасника до статутного капіталу.
Так, згідно з частиною 1 ст. 15 Закону, термін на внесення вкладу учасника – 6 місяців з моменту державної реєстрації ТОВ (раніше був рік).
З тим же, законодавець дав можливість учасникам самостійно визначати інший термін в статуті. Крім того, можна передбачити додатковий термін для погашення заборгованості, який не може перевищувати 30 днів. У разі прострочення внесення вкладу до статутного капіталу, виконавчий орган зобов’язаний відправити учаснику попередження про заборгованість перед ТОВ. У попередженні вказується інформація про заборгованість і додатковий термін на її погашення. Якщо учасник її не погашає протягом додаткового терміну, то виконавчий орган зобов’язаний скликати загальні збори учасників, на якому приймається одне з таких рішень:
1) виключення учасника;
2) про зменшення розміру статутного капіталу на розмір неоплаченої частки учасника;
3) перерозподіл неоплаченої частки між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу;
4) про ліквідацію ТОВ. При цьому, голоси, які припадають на частку боржника, не враховуються при прийнятті одного з вищевказаних рішень.
П’яте нововведення – грошова оцінка немайнового внеску. Нагадаємо, на сьогоднішній день грошова оцінка немайнового внеску проводиться за бажанням сторін.
Шосте нововведення – полегшений порядок вступу спадкоємця в ТОВ. На сьогоднішній день прийняття спадкоємця відбувається на підставі рішення інших учасників ТОВ. Тобто, за вступ спадкоємця має проголосувати більшість. Частиною 1 ст. 23 новоприйнятого Закону передбачено, що спадкоємець може подати нотаріальна заява про вступ до ТОВ протягом 1 року з моменту закінчення строку прийняття спадщини. До заяви повинні бути підкріплені докази успадкування частки в статутному капіталі ТОВ.
Сьоме нововведення – зміна порядку голосування.
Тут варто виділити кілька підпунктів.
1) новим законом передбачена можливість визначення в статуті проведення загальних зборів шляхом застосування телеконференції, відеоконференції або інших способів комунікації;
2) заочне голосування. Учасник ТОВ може проголосувати за те чи інше питання в письмовій формі. Справжність підпису учасника в такому випадку засвідчується нотаріально.
3) опитування. Рішення учасників можуть прийматися шляхом опитування. Ініціатор опитування відправляє всім учасникам запит з проектом рішення щодо запропонованих питань. В такому запиті обов’язково зазначаються: адреса для відповіді на запит; проект рішення; термін, протягом якого учасники повинні дати свою відповідь.
Згода учасника повинно бути безумовним. Після отримання відповідей ініціатор опитування викладає рішення в письмовій формі, додає копії відповідей всіх учасників і відправляє кожному учаснику таке рішення. Крім того, ініціатор передає підписані письмові рішення учасників виконавчому органу, вони мають статус протоколу. Рішення може бути уніфіковано в єдиний документ – протокол, який підписується всіма учасниками ТОВ. Інші процедурні питання можуть бути встановлені статутом.
Ремарка: шляхом опитування не можуть прийматися рішення з таких питань:
– Вибори і припинення повноважень виконавчого органу та наглядової ради;
– Внесення змін до статуту або прийняття рішення про застосування модельного статуту;
– Питання щодо реорганізації ТОВ;
– Ліквідації ТОВ;
– Виключення учасника з ТОВ.
4) змінено кількість голосів з тих чи інших питань. Отже, рішення приймаються більшістю у три чверті голосів з питань: внесення змін до статуту або прийняття рішення про застосування модельного статуту; зміни розміру статутного капіталу; питання щодо реорганізації ТОВ; ліквідації ТОВ.
Одноголосного прийняття рішення вимагають такі питання: затвердження грошової оцінки не грошового внеску учасника; перерозподіл часток; створення інших органів Товариства; прийняття рішення про придбання частки (частини частки) учасника. За іншими питанням рішення приймається більшістю. 5) рішення учасника в ТОВ з єдиним учасником оформляється у формі рішення. Нагадаємо, зараз рішення учасника оформляється в протокольній формі.
Восьме нововведення – з’явився новий орган.
Так, якщо аналізувати Закон, то можна побачити новий орган – наглядова рада. Основною його функцією є контроль і регулювання діяльності виконавчого органу. Наглядовій раді можуть бути делеговані інші функції вищого органу, крім тих, які входять до виключної компетенції вищого органу ТОВ.
Відзначимо, що на сьогоднішній день законодавством передбачено створення ревізійної комісії, яка за своєю суттю і є тим самим новим органом – спостережна рада, але все ж кілька відмінностей є, а саме:
1. Створення ревізійної комісії є обов’язковим для ТОВ, в той час як наглядова рада створюється за бажанням сторін;
2. відмінності є і кількісний склад. Так, згідно з новим законом кількість членів наглядової ради визначається статутом, а ось кількість членів ревізійної комісії має бути не менше 3.
3. членом ревізійної комісії міг бути виключно учасник ТОВ і в той же час їм не міг бути директор. Членом наглядової ради як і раніше не може директор, але з тим же, їм може бути або учасник, або його представник. З усіма членами наглядової ради повинен бути укладений трудовий або цивільний договір.
Дев’яте нововведення – в новому Законі законодавець прибрав максимальний поріг кількості учасників.
Нагадаємо, на сьогоднішній день в ТОВ може бути від 1 до 100 учасників. Після вступу в силу нового закону кількість учасників може бути від 1 і необмежено.