Пн - Пт 9:00 - 19:00

Сб-Нд за попередньою домовленістю

(096) 561-66-08

Адреса: м Київ, вул. Глибочицька, 72, оф. 321.

(063) 733-19-16

Facebook

Instagram

linkedin

ADITUM ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ > АКТУАЛЬНІ НОВОВВЕДЕННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

щодо орендної платиВ сьогоднішній статті ми хочемо поговорити про актуальні, на нашу думку, нововведення, які були прийняті Верховною Радою України з метою підтримки бізнесу в рамках карантину 2020 року.

Ми будемо розглядати два нових нормативно-правових акти, а саме:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020 року) (далі по тексту – «Закон»);

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (зареєстровано 3279-д від 11.04.2020) (надалі по тексту – законопроект та/або проект закону).

 

ПІДВИЩЕНО ЛІМІТ ОБСЯГУ ДОХОДІВ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Згідно Закону, для платників єдиного податку було підвищено ліміт обсягу доходів. Відтак, діють нові ліміти, а саме:

Першій групі (ФОП), що не використовує працю найманих осіб, здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надає побутові послуги населенню, обсяг доходу протягом календарного року підвищено до 1 000 000 грн.

Другій групі (ФОП) обсяг доходу протягом календарного року підвищено до 5 000 000 грн.

Третій групі (ФОП та юридичним особам) обсяг доходу протягом календарного року підвищено до 7 000 000 грн.

 

ЩОДО ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ

п. 14 Закону передбачено можливість звільнення від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

п. 14 Проекту Закону встановлено, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.

Дана норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Тобто, тут варто розуміти дві речі:

1) не всі суб’єкти господарювання звільнені від орендної плати;

2) якщо ж суб’єкт все ж таки підпадає під можливість звільнення від орендної плати, все рівно він має оплачувати комунальні платежі, витрати орендодавця на податкові платежі та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщень в належному стані.

 

Які ж суб’єкти господарювання мають можливість звільнитись від орендної плати?

Відповідь на дане питання варто шукати у Постанові Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» від 16.03.2020 № 215 (надалі по тексту – «Постанова»).

Згідно згаданої Постанови, забороняється робота закладів, які спрямовані на приймання відвідувачів, а саме: ресторани, кафе тощо; торгово-розважальних центрів; інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Тобто, наприклад, якщо Ви власник кафе чи салону краси, то з моменту набрання чинності Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” Ви маєте право звернутись до свого орендодавця з офіційним листом з проханням зменшення орендної плати на підставі п. 14 даного Закону.

Те ж саме стосується і тих, хто винаймає приміщення в торговельно-розважальному центрі. Проте тут є певні аспекти.

Наприклад, продуктовий супермаркет або аптека винаймає приміщення в торговельно-розважальному центрі. Діяльність супермаркету та аптеки не заборонені Постановою, проте є заборона в роботі торговельно-розважальних центрів. Тут треба мати на увазі, що якщо адміністрація торговельно-розважального центру безперешкодно надає доступ до супермаркетів та аптек відвідувачам, тоді звільнення від орендної плати не буде. Якщо ж, наприклад, адміністрація торговельно-розважального центру не надає такого доступу або будь-яким чином його обмежує (наприклад, вводить списки відвідувачів, а магазин не може передбачити, хто ж до нього прийде за покупками та/або графіки роботи приміщень трц, а аптека, наприклад, працює цілодобово і на період карантину вимушена пристосовуватись до графіків роботи трц), в такому випадку може застосовуватись або ч. 4 або ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України залежно від ситуації.

 

Тонкощі щодо суб’єктів господарювання, які можуть бути звільненні від орендної плати

Так, дійсно, в даному випадку є тонкощі, адже Ви не в повній мірі звільнені від орендної плати.  Витрати орендодавця по сплаті комунальних платежів та інших обов’язкових платежів лягають на плечі орендарів. Але і тут є певні особливості.

Так, комунальні платежі орендарі оплачують за березень-квітень 2020 року.

Податок на нерухоме майно або земельний податок оплачується лише за квітень 2020 року. Адже з 01 березня по 31 березня 2020 року платники податку на нерухоме майно/земельного податку звільняються від його сплати.

До слова,  Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX містить звільнення від згаданих податків з 01 березня по 30 квітня 2020 року (з оглядом даного Закону можна ознайомитись за посиланням). Проте законодавці змінили свою позицію і вирішили залишити звільнення від згаданих податків тільки протягом березня 2020 року.

Якщо Вам вдалося домовитись з Вашим орендодавцем щодо звільнення від орендної плати, рекомендуємо закріпити такі домовленості в письмовій формі, шляхом підписання додаткової угоди.

 

ЩОДО ЗМІН ДО КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Тут відбулося дуже багато змін та введено нові терміни. Так, з визначення трудового договору було прибрано фразу «з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові». Тобто, тепер підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку не є ознакою трудового договору.

Введено поняття «гнучкого режиму робочого часу» та «дистанційної (надомної) роботи». Так, під дистанційною (надомною) роботою слід розуміти виконання роботи працівником або вдома/ або в іншому місці за його вибором, у тому числі, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на нього не поширюються правила трудового розпорядку, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Особисто ми тут бачимо певні ризики, адже трудовий договір може бути сплутано з іншими видами договорів. Наприклад, Ви є фізичною особою, маєте великого замовника та працюєте з ним за цивільно-правовим договором в себе вдома або орендуєте робоче місце в коворкінгу, отримуєте оплату за свої послуги, то такий договір може бути з легкістю сплутано з трудовим договором. Так, тепер трудовий договір не містить ознак, що працівник має підпорядковуватись робочому розпорядку роботодавця, передбачає можливість роботи за вибором працівника (вдома або в приміщенні роботодавця). Також, працівник отримує заробітну плату двічі в місяць, працівник може мати навіть декілька роботодавців, а тому цивільно-правовий договір може бути кваліфіковано трудовим договором, що в майбутньому призведе до судових спорів. Це означає, що до складання цивільно-правових договорів потрібно ставитись більш уважно та переглянути його умови.

Під терміном «гнучкого режиму робочого часу» розуміється встановлення робочого часу, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період норми робочого часу.

Законом надано можливість власникам встановлення гнучкого графіку та дистанційної (надомної) роботи на визначений або невизначений термін як при прийнятті на роботу, так і згодом.

У випадку загрози  поширення епідемії, пандемії та/або загрози військового, техногенного чи іншого характеру, умова про гнучкий час та дистанційну роботу може встановлюватись наказом  без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Наразі це все, на що ми б хотіли звернути увагу в контексті аналізу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020 року) та Проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (зареєстровано 3279-д від 11.04.2020).

Для більш детального ознайомлення з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, Вам необхідно перейти за посиланням.

Для більш детального ознайомлення з Проектом Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (зареєстровано 3279-д від 11.04.2020), Вам необхідно перейти за посиланням.

Previous Project
Next Project